Розвісила сушити
мокрий вірш.
Весняне сонце
кожне слово гріє.
Вітрила дум
від протягу, що з мрії,
Примайстрував йому
мороз скоріш.
Тепла нема
хоч плач, хоч замовляй -
Вірш без життя:
і ритм і рими змерзли.
Коли ж, коли він
зронить краплі-перли?
Тоді, коли весна
засвітить в серці рай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413177
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: zazemlena