Так хочеться знову пройтися босоніж,
Щоб сумі і печалі в траві десь лишились,
Щоб літо буяло - не просто знов снилось,
А сонячна злива зігріла долоні.
Я хочу летіти у вітру на крилах.
Так! Я мрію сміятись з дощем в унісон.
Так! Плювати на те, що усе це лиш сон;
Холодні морози весну ще не вбили.
Вона просто спить. Надто довго? Так треба.
Ви це збагнете, тільки весна оживе,
Лиш сніг весь розтане - в забуття потече,
А сонячний промінь покличе у небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413127
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2013
автор: Ірина Гарасим`юк