Душа просилась, потім плакала
І зрозуміла, що німа...
Йому приснилась і побачила:
Даремно все!.. Взяла й пішла.
І, спотикаючись, молилася:
Де притулитися в цю мить?
Подертим одягом прикрилася,
Від сорому уся горить.
Пройшла, знедолена, дорогою.
Ніхто її не підібрав.
Звернулася за допомогою,
Але Господь її не взяв...
Вона ще йде, поневіряється...
А доля далі з нею грається...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413119
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.03.2013
автор: Ukraine55