Де дитинство моє, босе, голе?
Де роки ті, коли я окріп?
Де те перше, засіяне поле,
Перший мій обмолочений сніп?
Доля наша була не легкою,
Не квітучим було і життя.
На руїнах Війни Світової
Будували своє майбуття.
Діти шлях не легкий подолають,
Їх майбутнє – широкі лани.
Про потрібну частину подбають
Потім щоб, не росли бур’яни.
Щоб здійснилась завітна потреба
В час життя їх майбутніх років,
Я бажаю їм чистого неба
Та безпечних, широких шляхів.
СІКалін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413115
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2013
автор: Сідий