Хитаючись йде чоловік.
Куди? Мабуть і сам не знає.
Такого не помітить – гріх,
Але ніхто не помічає.
Такого не сприймає натовп –
Кожух полатаний, брудний,
Підошва стоптана до п'яток
І погляд згаслий, не живий.
Такого не помітить влада,
Бо всю статистику зіпсує,
Бо бідність – то погана вада,
Хай якось так собі існує.
Рука ж простягнута тремтить,
Обличчя зморщене, шершаве.
Не забувай ані на мить –
Про бідних дбати слід, державо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412996
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.03.2013
автор: Олександр Яворський