Десь там за лісом сонечко сідає
І літній день тихенько догора,
Карпати ніжно вечір огортає,
Вже спати всім, збиратися пора.
Притулок ластівка знайшла десь там у стрісі-
Втомилася вона за цілий день,
Пташиний спів затих уже у лісі,
Не чути голосу дзвінких пісень.
Вмостився кіт в кутку на підвіконні,
Згорнувшися калачиком дріма,
Муркоче ніжно, щось собі в просонні,
Немовби колискову він співа.
Малят вже мама спати укладає,
Ласкаву казку на ніч їм чита.
І тільки молодь десь на вулиці гуляє-
Для них кохання настає пора.
А ось і місяць ,із-за гір виходить,
Сріблясте світло сипле на траву,
До дому дівчину юнак проводить,
Щоб ніжно їй сказати ,я люблю.
Ось так і ніч в свої права вступає-
Покривше усе мороком сумним,
А завтра знову все проснеться,заспіває,
Повернеться життя вже днем новим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412798
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: Іван Мотрюк