Оповідка для внучки.


Поміж  кущиків  й  дерев,
Під  грибком  чийсь  хвіст  завмер!
Сірий,куций,невеликий,
Наче  ниткою  пришитий,
Нерухомо  так  стояв,
Що  ніхто  би  й  не  пізнав,
Що  то  зайчик  довговухий
Спів  пташок  здалеку  слухав!
Міг  би  й  ближче  підійти  -
Та  боявся,що  пташки,
Вчувши  заячі  стрибки,
Зможуть  вдалеч  відлетіти  
Й    стихнуть  зразу  пісеньки!
Тож  чекаючи  на  маму,
Співом  тим  себе  він  тішив!
Гриз  грибок  стиха  зубами
Й  лапками  крутив  горішок!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412774
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: Nikджу