Людино! Зупинись, подумай...
Очі долу не гніти,
У молитві тихій-щирій
Дяку Богу вознеси.
Не шукай у смутку ради,
Ніч пройде і засія
У твоїй душі розрада
Світанкова мов роса.
Ти умийся, щоб полуда
зникла й зморшки із чола.
Бо у тебе є наснага!
Мить пройшла ...І майбуття
Дасть кермо у сильні руки,
Думка зладить вороття
і припинить біг на місці,
бо на світі є весна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412767
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: Галина Весняна