Онук

Тече  життя  глибинною  рікою,
ніхто  не  зна,як  стихне  його  звук.
Вже  швидкоплинна  юність  за  горою.
ти-молодість,а  в  тебе  вже  онук!́́́́

То  не  онук,то  Божий  подарунок.
це-шанс  ще  раз  пройтися  по  житті.
Візьми  на  руки  той  живий  пакунок
і  вчи.  як  не  збиватися  з  путі.

І  тричі  думай,що  йому  сказати.
свій  гідний  приклад  внуку  покажи.
Як  будь-із  ким  розмову  зав"язати,
і  з  ким  її  уникнути  й  піти...

Відкрий  онуку  справжній  скарб  казковий,
де  правда  про  життя  і  навпаки.
Невтомною  молитвою  святою
запалюй  лише  зоряні  свічки.

Оцінка  за  екзамен-  твоя  старість.
Прийми  її,  невдячну  й  подивись:
якщо  з  онука  виростає  радість.
то  ти  й  за  інших  щиро  помоливсь!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412750
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: СУЛ