Я сконструюю свій сашомобіль,
Швидко помчу я на нім у країни
Вічного щастя, де горе і біль
Перетворились давно на руїни.
Перед від"їздом, я втілю свій план -
Пару знайду для свого механізму,
В небі літає мій дівчиноплан,
Має красу неповторну, харизму.
Ні! Нам не бути разом...У висот
Дивна властивість - там горді лиш птахи,
Тільки на метрів злетиш кількасот, -
Інші, що знизу, - нікчемні мурахи.
Що ж...не біда! Знову в пошуках мчу.
"В око запав" мені дівчиночовен!
Свіжих морських, елегантних причуд
Келих душі до країв її повен.
Штиль різко змінять жорстокі шторми -
Дух, вже піднесений, знову - розбитий,
З різних стихій все ж бо "зліплені" ми,
Нам один одного не зрозуміти.
В пошуках транспорту, що для душі,
Роки віддам, не жалітиму сили,
Навколо нас - міліони машин,
Важко знайти серед них свою милу.
Все ж колись знайде мій кабріолет
Гідну і славну дівчино-машину,
Дама накриє чирвовий валет,
Душі, з"єднавшись, до неба полинуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412669
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: Олександр Обрій