у тебе є те,
що тримає мене на плаву.
навіть mal à la tètè
я дихаю, їм і живу.
у тебе є текст,
заримований і не один:
це те й тільки те,
що виймаю я з власних судин.
у тебе є лист:
виглядає, як просто папіp.
він тебе захистить
від мечей усіх і рапір.
у тебе є тон -
найсуворіший і на межі,
там, де лампочка лізе в плафон,
я рахую спіралі й ножі.
у тебе є ключ -
не залишиш на жодній вахті.
хапай обіруч
нaші дні, як вони того варті.
у тебе є страх
і він губиться між дрібничок.
я - рахую до ста -
звуки пальців і запальничок.
у тебе є стиль
не приховуєш межи ребер,
що в душі в тебе - шторм чи штиль,
і які в твоїм морі риби.
у тебе є стан -
він вмикається завжди вчасно -
рвати квітку стоп - кран
і собі трішки часу вкрасти.
...але в тебе є час,
щоб тримати мене на плаву.
я ж рахую до ста. це раз.
ти знаєш, де я живу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412631
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: Світлана Пражко