Ось знов зруйнувався мій світ
В обманів довічному танці.
І спокій давно спав із квіт,
не лишилось і сліду рум*янця.
Ось знов зруйнувалися мрії
І обертом йде голова.
Самотній де ти, там лелії,
А де я сама – там дурман.
Ось знову згадалось минуле,
Твої вічні сонні повіки,
Моє вічно пряне вино,
Єдині залишені ліки.
Так рада, що все це було.
Так шкода, що знову не буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412367
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2013
автор: Незрозуміла