В "Меморіал " аж кидало у жар,
бабулька стежку щиро прочищала.
Вовки – боввани блимали з кошар.
Із потойбіччя ворони кричали.
А у кущах червоний сербернар,
пурячив в ноги зайді збайдужіло..
Дивився з парку вдалеч пролетар,
із постаменту гордо й захмеліло!
Сміявсь в долині аж трусився яр,
це ж як сліпих ідеєю сказило?
Собачим пійлом згОнило в бульвар,
а щоб воно скоріш було сколіло.
Куди ж ти падло прямо на вівтар:
Бабулю милу змієм колотило.
То лаштувався в пекло перегар,
поставив крапку мертвому й кадило.
Із СТО курів свищем димар.
За три версти прокуреним воняло.
Гойдавсь на дроті зірваний ліхтар,
із парку Слави світлим ідеалом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412336
Рубрика: Панегірик
дата надходження 25.03.2013
автор: Дід Миколай