Може годі?! Пафосу повно у твоїх словах!
Забирай ті наобіцяні золоті гори собі!
Гірко чути твої виправдання, мене охоплює страх.
Не було ніякого кохання, тільки розпач наяву, а в снах...
А в снах ми досі удвох,
Ніби і не було ніякої брехні і зради,
Підсвідомо сама веду в думці епілог,
Сама прикладаю , цим сіль до свіжої рани.
Хотілось би , то сльози заважають.
Сказати, та не слухають уста,
Нічого , всіх хоча б раз у житті зраджують і покидають.
Тримайся люба , ти така не одна.
Гірко ? Так , це розплата за солодкі миті,
Боляче? За радісні дні
От тепер у світі треба за все платити
Безоплатно щасливою бути уві сні.
Чому все так, за що таке падіння?
Почуття розтоптані в калюжі сліз
За політ твій , за твоє терпіння,
Лиш чутно на сходовій клітинці скрип його валіз..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412335
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2013
автор: Ilusion