Твоє дихання в полум'ї тане,
Я тебе віднайду по весні.
Позриваю щоденні стоп-крани
Перекреслю в піснях голосні.
Ми не знатимемо, як назвати
Як-то наголосити… Хай як.
А навчімося це відрізняти,
Те, що зовсім не має ознак?
Ти голосиш, що в інших дедалі
Красивіше за наш еталон.
Спотикаючись на ідеалі,
Ти порушиш наш діапазон.
Мітиш напрямки, темні й холодні,
Різнобічні, як розмахи рук.
Викидаєш усе старомодне
Та боїшся моїх запорук;
Наших спільних пісень не відспітих;
Нашу мрію діждатись весни;
Один одному знову радіти
Попри світ завеликий, тісний…
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412326
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2013
автор: Митрик Безкровний