Від тебе теплом лиш віє,
Але не палким коханням.
Погасли ранкові мрії,
Лишилось одне страждання.
Лишилась звичайна доля
І матеріальні справи,
Думки про зерно із поля
І біль за свою державу.
Від тебе лиш спокій втоми,
А крила мов відрубали,
Робота лише для дому,
На стежці моїй провали.
З якої оце причини
Раптово усе зломилось?
Яку я зробив провину,
Що так все перемінилось?
Чому зажурились вірші
І біль затискає груди?
Надіюсь, усе не гірше,
Я, дякувать Богу, буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412310
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.03.2013
автор: Мірошник Володимир