Від сьогодні я - злісний втікач
Тимчасово...хоча і без строку,
Бо натхнення жагучий шукач
Має в жертву віддатися крокам
На шляху до омріяних муз,
У постійному пошуці ритмів,
Що в поезії роблять союз
Строгих форм і душі колоритів.
У постійному пошуці "Я"
Те відлюдництво має причину.
Коли внутрішній стержень зів"яв -
Лише час всі проблеми розчинить,
І розставить всі крапки над "і",
Дасть для розвитку поштовх могутній,
Вирве з кола сліпих безнадій -
Ти живий, ти корисний, присутній!
Я учора ще був втікачем,
Обривав всі мости і канали,
Від нагально потрібних речей
Мої ноги свідомо тікали.
В униканні насущних потреб
Зародилася істини зав"язь,
Як Джоконди ще свіжий портрет,
Як пророк, що в пустелі розправив
Вільні крила майбутніх прозрінь.
Одкровення біблійних скрижалей
З його уст лило світло на тінь,
Тінь лиш Богу відомих реалій.
Тож, поете, сміливо у путь!
Дружньо скажемо "НІ!" слабкодухим!
Щоб відкрити омріяну суть,
Маєш впоратись з безліччю рухів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412150
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2013
автор: Олександр Обрій