Ой, закурило... й замело,
Столицю нашу ... все село.
Ми хочемо вже всі тепла,
Щоб весна до нас прийшла.
Бо весна - це час кохатись,
Вручати квіти, посміхатись.
Та це вже точно сміх і гріх,
Але дістав вже всіх цей сніг.
Лежить довго, до цих пір.
Втікай швидко Ти в СИБІР!!!
Бо через тебе прем`єр нині,
Не їздить навіть на машині.
А служби комунальні всі,
Як завжди,- в своїй красі.
Сніг не хочуть розчищати,
Напевно лягли вони спати?
Тепер на лижах і на санках,
Їздять по Києву, й на танках.
Та маршрутки пхають люди,
Коли ж весна уже ця буде?
Машини під снігом шукають,
Що робити вже не знають?
Пхають люди теж трамвай,
Просять:- Сніг,- уже втікай!
Приходь до нас уже весна!
Вже дуже довго ця зима.
Ми всі вже хочемо весни,
Запашних квітів, та краси.
Треба, щоб всі депутати,
Вийшли сніг цей розгрібати.
Всі менше будуть битися,
Кричати, ще й сваритися.
Їм корисно попрацювати,
Не будуть артриту мати.
Оптимістами всі будьте,
І про сніг уже забудьте!
Як про погоду говорили,
Таких прИказок навчили:
Нехай проблеми і негоди,
Не роблять у душі погоди!
Будьте здорові не тужіть,
Завжди любимі і любіть!
Коли в душі вашій весна,
То Вам погода не страшна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412094
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 24.03.2013
автор: Алла Баранкевич