Дерева віти розпустили
Квіти прокинулись від сну
Та ніхто не згадає
Про мою останю сльозу
Сльозу, що тихо скотилась
По моїй гарячій щоці
Впала і розчинилась
Квітів осіній красі
,,Більше я плакать не буду,,
Тихо собі я сказав
І ніколи про це не забуду
Якби сильно я страждав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412002
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2013
автор: Ян Терен