ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: "Згарище порубаних мостів!" АВТОР: Alex Fur
******************************************************
Ти любив її щиро і палко, і вона про це мабуть знала,
Ти співав їй пісні про кохання, а вона у душі реготала,
Ти дарив їй букети квітів і кохав її аж до нестями,
А вона ту любов на вітер, наче сміття, повикидала.
Так хотілось тобі її вбити, чи сказати їй щось відразне,
Бо у серці твоїм кровилось море болю і горе страшне.
Та ти слово своє притримай, хай ненависть твоя вже згасне,
Бо ти цими словами не зміниш, те що в її душі відразне...
Краще біль свою проковтнувши, не сказавши їй ані слова,
Ти їди своїм шляхом вперто до мети, що поставив вчора.
Не шукай у житті нікого, душу свою пізнай спочатку,
Розберися, що в ній чудове, ну а що хай навіки згасне.
Якщо віриш у Бога, знайдеш шлях яким тобі треба жити,
Якщо ні, то тримайся далі від таких як вона на милю,
Шлях до віри тернистий і складний, але він таким мусить бути,
Бо цим шляхом іде не кожний, тільки той хто себе примусить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411841
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.03.2013
автор: Сергій Ранковий