Ось дивишся в брудне вікно,
І сірим цілий світ здається.
Якось і дощ уже давно
Не лив, але це теж минеться.
Дивлюсь в вікно - і світ похмурий,
Але то все звичайний пил.
Показує він шлях минулий,
Мій світ складається із див.
Не треба ні крізь що дивитись,
Потрібно бачити де ти.
Тоді життя може змінитись,
Додасться блиску і краси.
Життя ж зовсім не за стіною
Зі скла, із бруду чи з цеглин.
Воно за ширмою такою
Лише ховає плин годин.
Потрібно не той бруд судити,
Що світ затьмарив в мить одну,
А світло і казку полюбити,
Що бачу я, коли засну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411809
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2013
автор: Ая