вогонь, що не обпікає

Я  принесу  тобі  вогонь  у  долонях,
Хочеш?
Візьми,  зігрій  собі  душу.
Відчуй,  як  він  протікає  по  скронях,
Можеш?
Ти  можеш,  як  хочеш  –  я  мушу.

Я  принесу  тобі  вогонь  у  долонях,
Боїшся?
Не  бійся,  візьми,  він  не  обпікає.
Хочеш  втечемо  шалено  на  конях,
Згідний?
Туди,  де  ніхто  нізащо  не  впізнає.

Я  покладу  тобі  вогонь  у  долоні,
Можна?
Даю  обіцянку,  він  завше  зігріє.
І  руки,  й  думки,  й  серця  захололі.
Віриш?
Ти  віриш,  я  знаю,  я  маю  надію.

Візьми  вогонь  цей  у  серце.
Прошу!
Він  у  долонях  моїх  замерзне.
Його  не  врятує  ні  сірка,  ні  сонце.
Чо́му  ж?
Всередині  холодно  –  щезне.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411743
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2013
автор: Настя Мозгова