Так навколо тихо, чути лиш звуки води,
Я не знаю як сюди потрапила, і куди мені далі йти.
Боюся відкрити очі, повітря вдихнути…
Де я знаходжуся? треба розплющити їх і ризикнути
Потрохи повіки свої розкриваю,
І бачи лиш воду, їй ні початку ні краю не має,
І сижу я на піщаному дні посеред океану
Здається протягну руку і морську зірку дістану
Озираюсь довкола, піднімаюсь на ноги,
Намагаюся знайти підводні дороги,
КУди мандрувати , в який бік піти,
Що б зрозуміти куди потрапив ти?
Роблячи крок я розумію,
Що під водою дихати не вмію.
Я задихаюсь, відчуваю що повітря бракує у грудях,
Відчуваю биття серця у скронях.
Останні бульбашки повітря із уст вириваються,
Таке зрадливе биття серця спиняється,
Легені заповнює прозора холодна вода…
Я думаю це все… Та раптом прокидаюся я.
23.02.13 2:24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411525
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: Renka