Хліб не легкий у водіїв таксі,
Хтось думає для ледаря робота,
Таксист на лінії в сніги, дощі,
Працюючи до кров’яного поту.
А на дорозі безліч перешкод,
Літають джипи, букви «У», «Блондинки»,
І кожен день в стрімкий круговорот,
Вплітаються із «шашками» машинки.
У Новий Рік, на Пасху, на Різдво,
Водій таксі не знає відпочинку,
Повірте не легке це ремесло,
Людей возити різних без зупинку.
Адже в новинах, море злих подій,
Про вбивство водіїв, пограбування,
Робота в спеку, в град , у буревій,
Не насолода, хоч і не страждання.
Реве надривно втомлений мотор,
Для водія, машина – друг, істота,
Як вірний кінь, об’їхавши затор,
Промовить вдячним словом з-під капота.
Хліб не легкий у водія таксі,
Його колись я спробував і знаю,
І через те ,Вам скажу від душі,
Таксистів чесних, щиро поважаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411492
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: Федик Юрій Михайлович