Ганяю розпач, йди вже спати.
Хоча обом пора спочить.
Я теж не можу біль сховати,
жура розпеченим жалить.
В пітьмі на дворі Сич ридає.
А він чого в тузі кричить?
Мо то Душа твоя блукає,
з безодні зіркою горить.
Пішла нічого не сказала.
Відтоді серденько болить.
Не скаже нічка, повінчала,
твоїм спокоєм дорожить.
В куточку свічечка горіла.
Стьмяніло блимнула на мить.
Інтимом в серці промайнула,
І вже за обрієм зорить.
В безкрайній тьмі думки літали,
тож нам до ранку не спочить.
Немов приблуди ті блукали,
Ой, як хотілОсь зупинить.
Куди ж вас діти подівати.
Вже нічка в досвідок біжить.
Журбу не можу я сховати,
печаль тривогу сторожить.
прим.Інтим в українській мові сокровення.
Не путати с интимом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411441
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 22.03.2013
автор: Дід Миколай