Коли їдять мене сумління -
Я кашу гарбузову їм,
Шукаючи у ній коріння
Усіх моїх оцих сумлінь.
І розриваючи так звичне,
Таке набриле каяття,
Настій із трав мене окликне:
"Чекай кохання вороття!
Гарбуз - це тільки їжа, хлопче!
Рослини - смертям вороги!
То кожна з них про вас клопоче,
Щоб ви зустрітися могли!"
7.11.1991
К.
КВ-1
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411370
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: Левчишин Віктор