Я лиш художник, що згубивши акварелі,
Малює ніжність рухами пера.
Чуттєвий слід лишає на папері
Грайливий відблиск знаного тепла.
Його присутність майже невловима.
Чи то думки потрапили в полон?
Моя любов, така самотня і зрадлива,
Чарівних спогадів переглядає сон.
Було усе: і ненависть, й кохання.
Було… та пристрасті не буде уже більш.
Веселкою змішалися страждання
Німого крику в безнадійний вірш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411346
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: Luljo