Петро красуню жінку має,
На роботу не пускає.
На міцний узяв гачок –
Аж п’ятеро діточок!
Сам трудиться, вболіває.
(Рідко в нас таке буває:
Чоловік тепер воліє
Дружині осідлати шию.)
Дивуються мужики,
Якому чуду завдяки
Так розквітла Катерина,
Як першого народила сина.
На якому дозрівала сонці-
Чоловіку подарувала доньку!
Зовсім збагнути їм не сила,
Коли двійню народила.
Й тут здивувалось пів-села:
Лелечиха п’ятого принесла!
Таємниці ж особливої не має –
Петро дружину щиро кохає.
Сімейний затишок панує.
Голубкою вона над ним воркує.
Дякувати Богу, його волі –
Знайшла Катруся свою долю!
*
Слава українській сім’ї й родині!
Катерині слава, матері – героїні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411335
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: БГІ