Перемотана спокоєм,
з щастям граю у піжмурки.
Я без тебе закохана
в очі, сповнені ніжності.
Недостача чогось,
твоя щирість - комусь.
А мені? Тільки холод далеких дистанцій?
Можна звикнути. Час - відвикнути
від байдужих твоїх автостанцій.
Транскрибую думки,
обираю слова,
кимось зроблені висновки.
Залишається - щось,
твоя щирість - комусь,
а мені - переглягути відгуки.
Часом, кольором, дотиком,
ти - далеко не спогад.
Так буває, часами, що холодно,
тільки холод - давно вже норма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411301
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: m. land