Хлопське життя. (гумореска з діалектом)

Знову  шось  мене  на  вірші,
Нині  пробиває,
Розкажу  вам  люди  добрі,
Як  той  хлоп  сі  має.

Зранку  встав  отой  хлопака
Лиш  Бог  днинку  дає,
Тай  біжит  уже  до  стайні,
Бо  худобу  має.

В  стайни  все  зробив  до  ладу,
Так  ,  як  Бог  прикаже.
Цілий  в  гноях  лізе  в  хату-
Та  язик  розв*яже.

Де  ти  каже-  волоцюго
Кожен  день  гуляєш?
Може  ти  собі  дісь  збоку,
Якусь  курву  маєш  ?

Таде  каже-жінко  божа,
Май  розум  при  собі,
Я  дісь  в  барі  чуть  посижу,
Тай  сунусі  д  тобі.

Ах  ти  каже  шей  у  барі
Гроші  пропиваєш,
Аби  д  хаті  шось  принести,
Ти  сисе  не  знаєш.

Но  та  шо  ти  уже  бабо  
Так  сі  розкричєла  ,
Яж  учери  приніс  гроші,
Жінко  моя  мила.

Приніс  грошей  ?  шо  ти  кажеш?
Де  мені  їх  діти?
В  шафу  вни  вже  сі  не  влазіт,
Може  тати  дітим  ?

І  да  вай  йому  спочєтку,
всьо  ото  читати,
Так  шо  бідний  той  хлопака
Наще  утік  з  хати.

Іде  собі  по  дорозі  
Мало  шо  не  плаче  ,
Може  дума  на  роботі,
Буде  шось  іначе.

Та  де  тамка  вже  іначе,
Таж  сама  картина-
Шеф  такий  самий    як  жінка-
Лиха  б  їм  година.

Іхлоп  знову  з  того  горі
Іде  д  продавщице  -
Дай  ми  каже  на  довг  флєшку-
Файна  молодице.

Але  то  уже  не  все  
Отой  хлоп  страждає,
Де  коли  уже  І  йму-
Терпец  сі  вриває.

Ось  приходи  знову  д  хаті,
Трохи  зачмилений-
Жінка  йому-знову  п*єний,
Ти  дітьку  луплений.

Де  ти  каже  -  знов  набравсі,
Як  свинє  болота  ?
Та  сисі  слова  останні,
Вішли  з  її  рота.

Бо  хлоп  тожи  нерви  має,
Як  втулив  охоче,
Так  вна  зразу  в  крісло  сіла,
Й  вітріщила  очи.

Ну  шо  каже  жінко  люба,
Хто  в  хаті  газдує,
Давай  скоро  мені  їсти.
Чи  може  нечуєш  ?

Жінка  й  слова  не  сказала  ,
Дала  йому  їсти  ,
Але  зразу  посішила-
У  куточку  сісти.

З  ранку  хлоп  сі  пробуджує,
Тай  сам  сі  дивує.
Не  вспів  очи  пролупити,
Вже  смажене  чує.

Всав  зібравсі  тай  до  стайні,
Хоче  виступати.
Жінка  йому-бери  їсти,
Не  йди  нігде  з  хати.

В  стайни  сама  усе  зроблю,
Все  зроблю  на  славу,
А  ти  бери  їж  коханий,
Зараз  зварю  каву.

Більше  ,я  вам  ніц  не  скажу,
Самі  сі  порадьти.
Прочитали  ви  байчину,
Могорич  покладьти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411255
Рубрика: Гумореска
дата надходження 22.03.2013
автор: Іван Мотрюк