ПРО ПОГОДУ І "КУЗЬКИНУ МАТЬ"

Від  Курил  -  до  Полісся  синоптикам  хмарно  в  клітинку.
не  дозована  дірка  озону  -  як  зона.
Вздовж  доріг  у  два  яруси  -  "шконки"  рядами
А  на  вежі  (  на  Спаській)  назад  закрутився  годинник,
і  у  дірку  від  місяця  око  чиєсь  заглядає.

Від  Курил  -  до  Полісся  порядок  Матроської  Тиші,
металевість  очей  -  натренованість  хисту  чекіста:
чи  на  вежах  не  сплять  чотові  під  зірками  з  рубіну,
чи  десь  "фраєр  бабло"  не  сховав  від  кремлівської  "криші"?
І,  щоб  здуру  хазяїна,  часом  "на  бабки"  не  кинув!

Вже  не  ясно,  хто  більше  в  законі  -  злодії,  чи  судді?
В  моді  -  блонд,  тільки  світлий,  вкорочений  волос,  як  голос.
Кучерявість  "трефової  дами"  -  ознака  хвороби,
епідеміокулешаленість,  летальність  по  суті,
І  "по  фене"  вже  "ботає"  сам  президент    до  народу.

В  ешелонах  "мочили"  колись  по  степах  Казахстану,
повернули  назад,  щоб  "мочити  в  сортирі",  як  в  тирі.
Кровна  помста  впаде  на  дітей  і  онуків,
як  сповільнена  міна  від  Сталіна  в  школі  Беслану.
Темний  морок  над  Грозним,  як  тінь  двоголового  крука.

Шостаковичу,  тихо!  Настав  час  блатного  шансону.
Мурка,  фінка,  гоп-стоп,  розчепірені  пальці  в  шкірянці.
Всіх  розсудить  "калаш"  і  поставить  контрольну  печатку,
рік  розписаний  кілером  по  іменах,  почасово,
хто  ще  є  -  на  кінець,  а  нема    -  значить  були  спочатку.

Трьохкутівка  від  Наполеона  чекає  до  часу,
чорний  пояс  дзю-до  -  це  не  у  дипломата  краватка.
І  військовий  шолом  на  бровах  -  наче  мештом  в  трибуну,
в  пам"ять  від  генерального  секретаря  -  невігласа,
щоби,  часом,  за  морем  про  "кузькину  мать"  не  забули

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411229
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: Славомир