Після лютих морозів
я тепле повітря вдихнув.
Це іще не весна,
бо ще холод всіх справ не закінчив.
Та вже березень поряд,
несе нам надію й весну,
І жіночу усмішку,
яка мов весняний промінчик.
У природі давно
довгожданий настав перелом.
День нарешті стає
усе довшим – він більша і більша.
І вже хочеться руху,
всі справи рішаєш бігом,
І виходить все влучно,
ти тільки найкраще прицілься.
В переході квіток
виростає яскрава гора.
Та ще ціни кусючі,
хоча і купить їх охота,
А в очах вже стоїть
та чудова весняна пора,
Коли вквітчаний сад,
як на дачі відкриєш ворота.
Як це добре, що вслід
вже біжить за зимою весна.
Це, як холод в зубах
від води з джерела запашної.
Це так добре, що поряд
надія і тільки вона
Не дає зупинитись
і каже: женися за мною!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411153
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.03.2013
автор: Мірошник Володимир