Я березі душу віддала,
Щоб тремтіла з вітром поміж гілля,
Що сховалась від негоди й зла,
Від людського болю і свавілля.
Я березі сни свої віддам,
Хай вона слізьми стече, як соком.
Через призму підсвідомих брам
Пронесе очищені потоки.
У берези спокій заберу,
Мерехтіння тіней світлокоре.
Душу віддала, як світ, стару,
Попрохала щастя неозоре.
Струменіло сонце поміж віт,
Завмирало променем у косах.
- Відродися радістю між жит…
Лист берези тихо мене просить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411129
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2013
автор: Любов Чернуха