Вона виношувала березень годинами,
які часто замінювали епохи,
ділила його на склади,
різала на кубики,
розглядала у мікроскопи.
ще ковтала діагнози-вироки,
залишаючи іншим докори,
віддавала долю ножу,
що у грудях відрізував роки.
хотіла пофарбуватись в руду,
й навчитись ловити ноти.
а насправді – жити як до
й не чути смерті кроки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410991
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2013
автор: placebo