пауза, довжиною у вічність

пауза,  довжиною  у  вічність,
слова,  що  втікають  від  думок…
і  навіщо  та  клята  таємничість,
якщо  ніч  не  запалює  зірок?
якщо  ніч  просто  чорна  і  несуттєва,
без  блиску  тисяч  срібних  очей,
то  чи  ж  може  уранці  настати  ранок
і  чи  може  за  ранком  настати  день?
незаписані  речі  ув'язнені  за  грати,
недомислені  думки  просто  сірий  пил.
місячне  сяйво  мовчки  охоплює  простір
і  фарбує  безмежність  зв'язкою  кольорів...
                                       20.03.2013р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410847
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2013
автор: Віктор Шупер