Я стану твоїм видінням
Холодним, як синь прозора,
Постійним, як вітер з моря,
Торкатимусь струн сумління.
Я стану збирати попіл,
Що рани твої вкриває.
Мовчи, не стогни навзаєм,
Страждати жіночий клопіт.
Як стану латати діри
В дзеркально-порожнім ранку,
Вдихай мене до останку,
Це ж просто видіння, віриш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410801
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2013
автор: Любов Чернуха