***

Край  сонця  й  величі,  земля  краси  і  мрій!..  
Тут  схили,  увесь  Кряж*,  немов  багряний  гребінь,  
Донець  дробить  розлом  кварцитів,  пінить  щебінь,  
Вершини  жалом  палить  суховій.

Зима  мінлива,  осінь  —  мряка  й  глей.  
Весна  тендітно-ніжна  і  квітуча.  
Буяють  терни,  глід,  вовчуг  на  кручах,  
Розм'яклим  оливом  тече  в  степах  шалфей.

Надземні  дух  і  плоть.  Космічна  розмаїть  
Незримо  мітить  слід  злих  геніїв,  їх  хиби:  
Що  не  завод  —  скелет,  могильник  —  шахта,  кліть.

У  плямах  крові  й  сліз  страждають  степ  і  глиби.
На  гордій  тверді  тій,  що  плаче  і  болить,  
Сплетіння  не  дерев,  то  постаті  загиблих...

*  Йдеться  про  Донецький  кряж.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410667
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2013
автор: dercul