О, так!!Забула сказати, що колись було,
Про сонети в темряві пророчі,
Про пісні, що люблять вуха,
Про ніжні, тримтячі звуки....
Про сором, що з вуст дівочих,
Ти зірвав так охоче,
Про шепіт вітра за вікном,
Коли ти дихаєш тишком ....
Я забуваю, вже забула...
Хоча...Це приємно,
Що спогад, що в мені тікає,
Мене так трепітно кохає...
На мить, на ті слова, що ми ложили,
На ті сподівання, що не дожили,
Поставлю хрест, майбутня доля,
Прости мене, моя остання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410487
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2013
автор: Даша Піддубна