Я кину каміння у шибку твою
Я голову всуну в пробиту діру,
Тебе я, дурепа, до скону люблю,
С тобою я, наче дівка із автобану…
Руки твої рідні та сильні,
Губи твої гарячіші за віскі,
Я з тобою повертаю надію,
Я з тобою вулична дівка!
Я кинуся вниз, наче ангел, без крил
Спіймаєш? Твоєю навічно стану,
А хочеш на стелі зависну…
Я розум від тебе втрачаю!
Руки твої рідні та сильні,
Губи твої гарячіші за віскі
Я з тобою повертаю надію,
Я з тобою вулична дівка!
Ну ж бо, тримай мене міцно,
Стисни до болю в обіймах,
Розум від тебе висне,
Та від’їзжає загублений дах!
Руки твої рідні та сильні…
Але мені б трохи більше…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2013
автор: Велеслава