З відрядження чоловік трохи швидше повернувся
Відкрив двері, в коридорі з пальто роздягнувся.
Почула жінка це й сама, зі страхУ уже не знає,
Та куди ж коханця свого тепер вона сховати має.
Каже йому: -Стрибай з вікна, приїхав чоловік!
Як не стрибнеш, то нам з тобою укоротить вік!
Він стрибнув і молиться весь час,- без кінця,
Як виживу...то буду знати я ціну свого життя!!!
Теж хочу жінці я, й собі таку клятву дати:
"Жінку лиш одну любити, кохати, шанувати.
Куплю жінці з норки шубу і шапку з песця,
Буду возити по курортах я все своє життя!!!
Клянусь не пити я горілки, та мити підлоги,
Цілувати жінку в руки, а тещу свою в ноги!
Куплю нову їй машину, дачу в Криму, яхту,
Лиш би мені вижити,- піду робити в шахту.
Не буду я в ночі вже спати головою до стіни,
Жінка не буде казати:- Мене, Степане, обніми!
Масаж буду їй робити кожний день і цілу ніч.
Обов'язок я виконаю,- не знатиме у чому річ?"
І так усі ці три поверхи він клявся, молився,
Поки на гору із снігу, Степан не приземлився.
Відкривши очі він сказав: -Ой!.. які ж дурниці!
Такі клятви в сні не сняться, а гарні молодиці.
Думки дурні такі приходять, що вже немає меж,
Коли летиш з того вікна, та думаєш, що вмреш.
Колись з балкона теж летів, та клятви я давав,
Це моя клятва,- хотів дав, а хотів,- її забрав!!!
Всі чоловіки завжди люблять клятви ці давати,
Але жінкам на це уваги не треба вже звертати.
ЧоловікАм коли погано,- завжди все обіцяють,
А коли вже їм комфортно - про це вже забувають.
Не випробовуйте життя, воно одне лише у Вас,
Коли маєте померти, на це уже прийде Ваш час.
Але краще не грішіть,- Господь завжди все знає,
За гріх спокуту він дає і без спокути не прощає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410389
Рубрика: Гумореска
дата надходження 19.03.2013
автор: Алла Баранкевич