Ніченька насипала на хатинки сон,
І ходить дрімота коло всіх вікон.
Одягала сукню,що я шила ій.
То чому ж ходити ніченьці самій?
Я зібрала щастя,радість,навіть сміх.
І усе я склала ніченьці у міх.
З нічкою ми будем людям роздавать.
І усіх рідненьких на ніч цілувать.
Янголят попросим Вам пісні співать,
І усіх рідненьких до крил притулять.
Хай усім насняться пресолодкі сни.
Бо завтра робота буде у весни.
Сніги потопити,квіти посадить.
А Ангелик зараз біля Вас сидить.
Він розкаже казку,збереже Ваш сон.
Бачите,дрімота спить коло вікон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410277
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2013
автор: Відочка Вансель