Співаючи біжиш за зайчиками сонця,
Збираючи слова, щоб відобразить світло.
В твоїй малій кімнаті заплакане віконце
І місяць в твоє ліжко заліз як злодій підло.
І з натиском весни кохання в твоїх грудях
Все розквіта, і ніч нас надихає.
Рожевий ранок тихо веде на берег людний,
А ніжний вітерець по шкірі нашій грає.
І пальці знову хочуть твого торкнутись тіла,
В якому народився Поезії дух вічний.
Аж ось ти йдеш! Немов завжди хотіла...
І тисячі років згасили запах грішний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409948
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2013
автор: Ая