Зима взяла до полону весну,
Ні продиху їй не дає, ні сну,
Посилає сніг на плечі землі,
А весна плаче в відчаї слізьми.
Замерзають вночі тих сліз, струмки,
А в день, дзвінко збігають, хто-куди,
То сонце заглядає у вікно,
То дощик стукотить по шибці в скло.
І вітру чується стогін гулкий,
Запах землі розноситься терпкий,
То тут, то там, цвірінькають птахи,
Скачуть на гілках , злітають з дахів.
Скоро у полоні буде й зима,
Весна сонячним теплом вже пройма,
Зашепче під стогін вітру трава,
Зеленню все навколо покрива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409874
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.03.2013
автор: Макієвська Наталія Є.