Боровець О.

Ні,  це  не  руки  –  крила,
Це  не  провал  –  душа,
Падає  з  серця  брила
В  образ  твого  вірша.
Посмішка  ледь  помітна,
Впав  ще  один  тягар,
Сонце  вже  трохи  видно
З-під  вересневих  хмар.
Діти  сміються  щиро,
Їм  невідомий  страх.
Добре  тримаєш  ліру
Ти  у  своїх  руках.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409862
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.03.2013
автор: Мірошник Володимир