Писклявий скрегіт нігтями по склі
Мене ніколи ще не дратував.
Та як нещадно плаче він в душі
Нікому б я дізнатись не бажала!
Коли ятрить він серце уночі,
І без ножа його пройме до міокарду;
Ти зрозумієш, як болять слова душі,
Які твій "милий" встромив тобі "як зраду"...
І тіло зойкне, як та підбита пташка,
Не буде сліз, та просто стане страшно;
А він казав:"Вот моя тебе рубашка"!
Згадала все... але забути важко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409707
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.03.2013
автор: Vit_Ka