О рідний край, такий недосконалий,
Та більш коханий за зрадливий світ.
В тобі ще пахнуть мамині корали.
В тобі мій стиль і музи дивен цвіт.
Твої дороги стомлені возами,
Твої лани, діброви і дуби,
Як згадані слова моєї мами:
"Про рідний край свій спогад не згуби".
В тобі росте хребет твого народу,
В тобі лиш корінь брата-козака.
І все почалось з клаптика городу,
І з перших букв простого бурсака.
Тепер ти маєш більше, ніж чекалось,
Та ми продали батьківські доми.
А скільки крові рідних проливалось,
Щоб наші в небі грюкали громи.
Присвячую рідному краю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409655
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.03.2013
автор: Андрій Конопко