Всі обличчя пішли в небуття,
Позабув усі я обіди,
Головні бо є риси життя -
Смачні і корисні обіди.
Сабантуй за межею Черкас -
Козацький куліш, рибна юшка,
Пиріг із кропом, хвацький розказ
Якою бувала пирушка.
На Волині копчені вугри
І м'ясо, що томилось в землі,
З риби шашлик, вино на вуглі,
Сік берези у розпал зими.
Гурзуф. Тут салака під чачу.
А в Ялті дійсно справжній харчо.
"Чорний доктор"... Досі я плачу!
"Червоний камінь"... Бога вино!
У Львові таємність кав'ярень,
Паморочливий смак тісточок,
Цнота у пивному угарі
Гріє аж до самих кісточок!
У Косові блюда фірмові,
Лідер - квасолина "Солоха".
Я і досі вдячний є долі:
Та мить не щезає нітрохи.
Деруни Полтавські є різні -
З м'ясом, сиром і звичайні!
Здавен, із часів іще тризни,
У шкварках вони життєдайні!
Всі обличчя вже є в небутті,
Не забуті лише обіди!
Краї всій України в житті
Нищать їжею наші біди!
16.03.2013
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409553
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2013
автор: Левчишин Віктор