А ніч тихенько стукає в віконце.
Минув вже день й сховалось сонце.
Лиш вітер по небу гуляє,
Місяць чарівний від світу ховає...
Тому надворі темнота...
А у душі- лиш пустота,
Яка сльозами, як дощем омита.
І болем, смутком оповита
Яка пізнала біль кохання.
Невинний страх й розчарування
Які і дали силу сталі
Щоб йти вперед і дихать далі
Щоб бачити життя, природу ,
І бути вірною народу.
І лиш чекати в ніч і зрання
Що знову прийде те кохання
Й закрутить в вирі почуттів
Де залунає щастя спів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409403
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.03.2013
автор: Альонушка