-

Насправді  кохання  з  присмаком  м*ятного  чаю.
Легкий  ореол,  не  тримає  й  не  відпускає.
Воно  ніжність  -  абсолютна,  вже  знаю.
Що  ж  попереду  нас  ще  чекає?..

Вкортре  я  перед  сном  відчуваю,
як  дурман  з  голови  млосно  сходить.
як  на  мене  в  ті  миті  находить
розуміння,  що  таки  люблю.

Якось  думалось  мені,  гадалось,
що  в  стіну  кам*яну  закохаюсь.
Силу  й  мужність,  відвагу  і  твердість.
...а  з  тобою  постійно  вагаюсь.


Чудо-юдо  ідейного  світу,
ну  от  як  це  я  так  закохалась?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409402
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2013
автор: Незрозуміла