Злітають краплі батіжком,
набрали повну діжу.
Збивають піну миріжком,
скалки останні ріжуть.
Втіка в долину Зимобір,
розтав у хмарках Межень.
Протальник наче нівелір,
дощами гору чеше.
Крізь хмари теплі промінці,
Весною марять – мріють.
В калюжах хвацькі горобці,
зчинили веремію.
Знов збігло Сонечко на мить:
Іще тримає Сніжник.
Та тепла посмішка в лиці,
бо вже морга Капіжник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409266
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.03.2013
автор: Дід Миколай